Гострий кам’яний холецистит з холедохолітіазом

Етапи виконання холецистектомії лапароскопічним доступом з приводу гострого кам’яного холециститу із обтурацією жовчного міхура, ускладнений холедохолітіазом.

У випадку доопераційної діагностики холедохолітіазу, купірованію біліарної кольки та відсутністю ознак перитоніту на першому етапі виконують ендоскопічне вилучення конкременту, а через 3-4 доби другим етапом виконують лапароскопічну холеціистектомію.

У випадку відсутності даних за холедохолітіаз до операції, посилення болю, незважаючи на консервативну терапію або наявність ознак перитоніту на першому етапі проводять лапароскопічну холеціистектомію з інтраопераційною холангіографією.

1. Встановлюють троакари крізь проколи у товщу черевної стінки. У випадку з гострим кам’яним холециститом часто виникає потреба встановлювати 1-2 додаткові троакари.

2. Виконують мобілізацію жовчного міхура із сполукового зрощення з оточуючими тканинами.

  • При наявності перитоніту проводиться вилучення патологічного вмісту з отриманням матеріалу для бактеріологічного дослідження та санація простору скопичення патологічної рідини.
  • При наявності паравезікального абсцесу проводиться вилучення патологічного вмісту з отриманням матеріалу для бактеріологічного дослідження.
  • При наявності емпієми жовчного міхура проводиться пункція його прозору з вилучення патологічного вмісту з отриманням матеріалу для бактеріологічного дослідження.

3. За допомогою операційного прийому «хобот слона» проводять верифікацію міхурової протоки та міхурової артерії. Останню перетискають кліпсами  або перев’язують шовним матеріалом. Пересікають.

4. Міхурову протоку частково надсікають. У просвіт вводять інструмент з катетером.

Х2_ХолГр3

Виконують хол ангіографію, а за наявності технічної можливості – холангіоскопію.

5. Варіанти подальшої тактики в залежності від отриманого результату:

  • Якщо у просвіті жовчовивідних шляхів не виявлено конкрементів, а контраст без перешкоди потрапляє у прозір дванадцятипалої кишки, тоді проводять кліпування та пересічення міхурової протоки.
  • У випадку отримання невпевненого результату, щодо відсутності конкрементів у протоковій системі та наявності жовтяниці у анамнезі трубку для холангіографії фіксують  у просвіті загальної жовчної протоки і виводять назовні крізь троакарну рану для повторення рентгенологічного дослідження у післяопераційному періоді.
  • У випадку верифікації конкременту у жовчовивідній протоці трубку для холангіографії фіксують  у її прозорі і виводять назовні крізь троакарну рану для проведення ендоскопічної літоекстракції у післяопераційному періоді.

6. Проводять мобілізацію жовчного міхура від його ложа на печінці.

7. Контролюють стабільність гемостазу і, за потребою, коагулюють ділянки підтікання крові.

8. Видаляють жовчний міхур крізь троакарну рану у контейнері.

9. Проводять санацію підпечінкового простору розчинами антисептиків.

10. До ділянки кукси міхурової протоки встановлюють 2 дренажні трубки.